Памʼятаю, як зараз, стоїть перед очима: як я перший раз приїхав додому після бойових. До того — місяці в лісах, полях, бліндажах, окопах, в землі. Без води, бруд, миші. Приїхав — мене зустріла дружина, малий.

Я зайшов у ванну кімнату, щоб руки помити. Сів на край ванни, включив воду — і просто сидів, дивився, як вона тече. Для мене це було чудо. Я просто сидів і ридав. Як це можна — зайти, просто включити воду, і вона тече.

Ось для чого хочеться жити. Треба шукати в таких дрібних речах — бо воно все там і є.