«21 березня, опівночі, під час бойового завдання отримав важке поранення спинного мозку. Довго не знав, чи буду ходити, чи залишуся на візку. Коли стало зрозуміло — стало трішки легше. Зрозумів, що треба пристосовуватись до нового життя.»

«У спадок мені дістався один вулик. Дізнався про спілку пасічників з Харківщини — вони допомогли з обладнанням і бджолосім'ями. Найбільшу внутрішню силу я відчув, коли мій син пішов до першого класу. Я вирішив розширювати свою справу, щоб моя дитина отримала гідну освіту.»

«Можливо, колись наш мед продаватиметься на поличках магазину нашої громади. І буде повністю забезпечувати її якісним поліським медом.»