«Мені було дванадцять. Я прокинувся раніше, відкрив телефон — новини про якісь ракети. Подумав: „Які ракети?“ А коли ввімкнув телевізор, там сказали: повномасштабне вторгнення.»

«Найбільше мене надихнула одна історія: власники цілий рік будували кав'ярню, а в день відкриття туди прилетіла ракета. Вони не здалися — сказали, що відбудують. І люди все одно йшли пити каву в приміщення з вибитими вікнами, аби підтримати.»

«Найбільшу внутрішню силу я відчуваю саме тоді, коли опускаються руки. Тоді думаю: якщо хлопці на фронті рук не опускають — чого маю опускати я?»