«У двадцять другому „Град“ влучив у нашу домівку — згоріла криша. Приїхали й встигли забрати лише те, що не згоріло: одяг, пральну машину, холодильник. Усе інше пропало.»

«Ми ж і до того жили на лінії зіткнення з чотирнадцятого року — два кілометри до окопів. А тут змінилося геть усе. І не тільки житло: дружина пройшла через кілька операцій, теща померла вже тут. Кажу собі: всі хвороби — від нервів.»

«Але я людина неприхотлива, небалувана — як, мабуть, і всі ми, українці. Тримаюся на роботі, на сім'ї, на людях навколо. Головне, щоб дітям вистачило стійкості й упевненості у власних силах.»